Пасажирам і вантажовідправникам на дунайському напрямку це означає, що вагони CFM із зерном не повертаються в оборот: у порту Рені близько місяця простоюють 83 вагони двох компаній — членів Асоціації експортерів зернових Agrocereale. Станом на 9 вересня плата за їхній простій становила близько 40,5 тис. доларів і далі зростає.
Чому зерно не знімають із вагонів?
Розвантажити вагони неможливо через безпекові ризики на півдні України. Частина судновласників відмовляється направляти судна до Рені або переорієнтовує їх на інші порти. Без судна біля причалу зерно з вагонів не вивантажити.
Реалістичної альтернативи, яка дозволила б оперативно звільнити вагони й повернути їх до Молдови, для цих партій наразі немає. Аналогічні проблеми виникли й у інших експортерів. За словами виконавчого директора асоціації Юріє Ріжі, загалом у Рені можуть залишатися заблокованими понад 100 вагонів CFM із зерновими вантажами.
Хто має платити за простій і що пропонують?
Agrocereale просить CFM знайти економічно обґрунтоване рішення щодо плати за простій. Асоціація пропонує враховувати причини затримки і розмежовувати випадки, коли простій виникає з вини оператора, і ситуації, спричинені зовнішніми обставинами, на які експортер не може впливати.
Зокрема, пропонують започаткувати діалог між CFM і постраждалими компаніями та виробити механізм розподілу витрат. Не йдеться про автоматичне звільнення трейдерів від усіх платежів.
В Інституті Дунайських досліджень вважають, що ситуація виходить за межі звичайного комерційного спору щодо плати за користування вагонами і показує відсутність механізму розподілу витрат, які виникають через безпекові обставини. За відсутності судна експортер фактично не може звільнити вагон, тоді як плата за простій продовжує нараховуватися; для таких випадків можна передбачити окремий механізм із підтвердженням обставин, відстроченням або частковим коригуванням платежів.
